КАЛАЧ РІЗДВЯНИЙ
Калач — один із найдавніших обрядових видів хліба у східних слов’ян. Назва пов’язана з формою кола, що символізує сонце, вічність і життєвий цикл . Калач пекли з пшеничного борошна , яке вважалося святковим і коштовним, тому він був знаком достатку й пошани. В Україні калач відомий ще з часів Київської Русі. Його форма (кільце або переплетені смуги тіста) мала не лише практичне, а й символічне значення — єдність родини та безперервність життя. Він є обов'язковим елементом святкового Різдвяного столу, що асоціюється з добробутом, щасливим життям та родючістю. Вважалося, що калач не можна різати ножем у свято — його ламали руками . Крихти не викидали, бо хліб був святинею. Ось як калач побутував у різних регіонах України — з регіональними відмінностями у формі, призначенні та обрядах: Центральна Україна (Київщина, Полтавщина, Черкащина) Калач здебільшого був різдвяним обрядовим хлібом . ...
