КАЛАЧ РІЗДВЯНИЙ

 

    Калач — один із найдавніших обрядових видів хліба у східних слов’ян. Назва пов’язана з формою кола, що символізує сонце, вічність і життєвий цикл. Калач пекли з пшеничного борошна, яке вважалося святковим і коштовним, тому він був знаком достатку й пошани. 

    В Україні калач відомий ще з часів Київської Русі. Його форма (кільце або переплетені смуги тіста) мала не лише практичне, а й символічне значення — єдність родини та безперервність життя. Він є обов'язковим елементом святкового Різдвяного столу, що асоціюється з добробутом, щасливим життям та родючістю. 

    Вважалося, що калач не можна різати ножем у свято — його ламали руками. Крихти не викидали, бо хліб був святинею.

Ось як калач побутував у різних регіонах України — з регіональними відмінностями у формі, призначенні та обрядах:

Центральна Україна (Київщина, Полтавщина, Черкащина)

    Калач здебільшого був різдвяним обрядовим хлібом. Пекли круглі або плетені калачі, часто з трьох джгутів тіста.Ставили на стіл поряд із кутею як символ родинної єдності та достатку.

Поділля

  Калач мав виразне весільне значення. Його прикрашали завитками, пташками з тіста, колосками. Дарували молодим і кумам, бажаючи щасливого шлюбу.

Полісся 

    Тут калач часто пекли на поминки та поминальні суботи. Форма була простіша — кільце або круг без оздоблення. Символізував вічність життя і пам’ять про предків.

Слобожанщина

    Калач був гостинним хлібом. Ним зустрічали почесних гостей, інколи разом із сіллю. Вважався знаком щедрості та відкритості дому.

Карпати (Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина)

    Тут частіше траплялися плетені або вузлові хліби, близькі до калача за символікою. Калач пекли на Різдво та весілля, іноді клали до кошика з обрядовою їжею. Наголос робили на обереговій функції.

Південь України

    Через змішання традицій калач міг поєднувати українські, болгарські та молдавські мотиви. Його пекли на великі свята, часто робили більшим і пишнішим.

    У всіх регіонах калач залишався: святковим хлібом із пшениці, символом кола життя знаком достатку, злагоди й пошани.